Грузинський культурно-освітній центр

Грузинський культурно-освітній центр

Грузинський культурно-освітній центр був урочисто відкритий у Полтавському університеті економіки і торгівлі 16 листопада 2012 року. Створення Центру стало результатом співпраці  університету з Громадською організацією «Полтавське територіальне грузинське братство «Георгія» (м. Полтава, Україна) та Університетом Сухішвілі м. Горі, (Грузія), які й виступили співзасновниками центру.

Мета створення та функціонування Центру:

• сприяння мовній та культурній адаптації студентів з Грузії, які навчаються в ПУЕТ;
• організація культурних виставок, публічних презентацій, святкувань національних свят з метою ознайомлення студентів та викладачів ПУЕТ з історією, культурою та традиціями Грузії;
• надання додаткової освітньої послуги в сфері вивчення грузинської мови студентами ПУЕТ;
• розвиток зв'язків ПУЕТ з вузами Грузії, формування позитивного іміджу університету в засобах масової інформації Грузії.

Мета створення та функціонування Центру:

• сприяння мовній та культурній адаптації студентів з Грузії, які навчаються в ПУЕТ;
• організація культурних виставок, публічних презентацій, святкувань національних свят з метою ознайомлення студентів та викладачів ПУЕТ з історією, культурою та традиціями Грузії;
• надання додаткової освітньої послуги в сфері вивчення грузинської мови студентами ПУЕТ;
• розвиток зв'язків ПУЕТ з вузами Грузії, формування позитивного іміджу університету в засобах масової інформації Грузії.

22 лютого 2013 р. з ініціативи Полтавської обласної асоціації «Громадянське суспільство», Полтавського обласного відділення Міжнародної організації «Жіноча громада» у Центрі був проведений круглий стіл на тему: «Шляхами Лесі Українки», на якому були присутні студенти з Грузії. Учасники зібрання обговорили проблеми сучасного прочитання творчості письменниці, її роль у вітчизняній культурі, акцентували увагу на краєзнавчих аспектах дослідження біографії мисткині, зокрема, її перебування у Гадячі і Полтаві. З повідомленнями виступили д.і.н., професор кафедри педагогіки, культурології та історії І.М.Петренко, к.філол.н., доцент кафедри педагогіки, культурології та історії В.В.Сарапин, голова Полтавського територіального грузинського братства "Георгія" Р.Б.Заркуа, член Національної спілки письменників України та Спілки письменників Білорусі І.С.Дідик-Снарська, член Національної спілки майстрів народної творчості Н.В.Свиридюк, голова Полтавського осередку Союзу українок, директор Нижньомлинської ЗОШ І-ІІІ ст. О.М.Калинич, голова Полтавської обласної асоціації "Громадянське суспільство" В.П.Степанюк, поетеси Дар'я Горлиця та Надія Коркішко-Воронцова.

За результатами роботи круглого столу було підготовлено рекомендації щодо підготовки заходів на вшанування пам'яті Лесі Українки на Полтавщині.

Вшанування пам’яті героїв «грузинського майдану»

8 квітня 2015 року  в Полтавському університеті економіки  і торгівлі відбувся захід під назвою  «грузинський майдан», присвячений  трагічним подіям у Грузії. 9 квітня 1989 року став символом Єдності і Свободи Грузії та грузинского народу

Цього дня запрошені члени грузинського братства «Георгія» та «Грузинського культурно-освітнього центру ПУЕТ» разом зі студентами та викладачами університету вшанували хвилиною мовчання героїв тих подій.

Трагедію, що сталася в Тбілісі 9 квітня 1989 року, часто розглядають як локальну подію,  у процесі розпаду радянської імперії, забуваючи про те, що застосування військової сили 9 квітня 1989 року, стало певною апробацією виступу військовим шляхом проти прав і свобод у радянських республіках. Влада радянського союзу успішно повторила це в Азербайджані, Литві та Узбекистані (Фергана), всюди, де активізувався народно-визвольний рух. 2014 року та ж доля спіткала, і Україну.

Історія  України та Грузії тісно переплетена. Два дружні народи мають спільні  і радощі і тривоги.

Зі сльозами та болем згадує Грузія події  26-річної давнини. Трагедія, яку завжди пам’ятатиме грузинський народ має своїх героїв це -16-20 річні хлопці та дівчата. Вони разом з 300 арагвінцями та іншими героями знаходяться в небесній Грузії ..віднині Там і українська Небесна Сотня.

Проти імперіалістичних настроїв Росії 4 квітня 1989 року в Тбілісі почались акції протесту, а пізніше з’явилася вимога виходу зі складу Радянського Союзу. Як ми вже зазначали, це не було спонтанною подією, вона має значно довшу історію, і до цього рішення грузинське суспільство привів історичний досвід.

Росія завжди перебувала у пошуках того, як покарати повсталих так, щоб це було прикладом для інших націй, щоб назавжди придушити у них ідею свободи. Кремль має велику традицію використання карних операцій: тільки в новітній історії до 9 квітня схожі операції проводилися в Угорщині, Чехословаччині, Польщі, Тбілісі (1956 рік), Білорусії, Казахстані, але ніде не використовували дубинки, окопні лопати та газ нейролептичної дії проти мирних мітингуючих.

Спецпідрозділи намагалися не допустити розповсюдження інформації про 9 квітня в регіони. Однак є правда, яка приховується між рядків, та грузинський народ блискуче прочитав її: були зневажені їхні національні почуття, зазіхнули на найсвятіше - на території церкви Кашвети ще раз пролилась грузинська кров. Люди загинули, тисячі були отруєні — а такого гордий грузинський народ не вибачить нікому...

Голова грузинської діаспори  Полтавщини «Георгія» Р. Б. Заркуа від імені братства подякував ректору О. О. Нестулі, директору  «Грузинського культурно-освітнього центру ПУЕТ»  Я.О. Барибіній та всьому науково-педагогічному колективу за виявлену ініціативу з вшанування пам’яті героїв «грузинського майдану».

Використано матеріали журналу  «Сакартвело»

Контакти:

Каб. № 324, 309.

Тел.: +38 (05322) 50-97-95 - роб.

E-mail: isec.puet@gmail.com